Як оскаржити рішення суду: апеляція та касація в Україні

Рішення суду першої інстанції не завжди остаточне. Процесуальні кодекси дають сторонам дві основні можливості його переглянути: апеляцію та касацію. Але кожна з них має свої строки, вимоги до скарги та межі перегляду, і саме на цих деталях найчастіше втрачають шанс на успіх. Нижче пояснюємо, як влаштоване оскарження в цивільних, господарських та адміністративних справах і на що звернути увагу, перш ніж подавати скаргу.

Що можна оскаржити і хто має на це право

В апеляційному порядку оскаржуються рішення суду першої інстанції повністю або частково. Ухвали оскаржуються окремо від рішення лише тоді, коли це прямо передбачено кодексом: наприклад, ухвали про забезпечення позову, про повернення позовної заяви, про зупинення чи закриття провадження. Заперечення проти інших ухвал включаються до апеляційної скарги на саме рішення.

Право на апеляцію мають:

• учасники справи: позивач, відповідач, треті особи;
• особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси або обов’язки.

Друга категорія на практиці важлива: якщо рішенням у чужому спорі фактично зачеплено ваше майно чи права, ви можете його оскаржити, навіть не будучи стороною.

Строки апеляційного оскарження

Строки різняться залежно від виду процесу:

• цивільні справи (ЦПК України): 30 днів на рішення, 15 днів на ухвалу;
• адміністративні справи (КАС України): 30 днів на рішення, 15 днів на ухвалу, проте для окремих категорій термінових справ строки значно коротші;
• господарські справи (ГПК України): 20 днів на рішення, 10 днів на ухвалу.

Строк рахується з дня проголошення рішення. Якщо суд проголосив лише вступну та резолютивну частини або розглядав справу без повідомлення учасників, строк починається з дня складення повного тексту рішення.

Окреме правило діє для тих, кому повний текст не вручили в день проголошення чи складення. Такий учасник має право на поновлення строку, якщо подасть скаргу протягом відповідного строку з дня вручення йому повного тексту. Тому дату фактичного отримання рішення, зокрема в електронному кабінеті, варто зафіксувати одразу.

Що має містити апеляційна скарга

Скарга подається в письмовій формі безпосередньо до апеляційного суду, у тому числі через підсистему «Електронний суд». Кодекси встановлюють обов’язковий зміст:

1. найменування апеляційного суду;
2. дані особи, яка подає скаргу, та інших учасників справи;
3. рішення або ухвала, що оскаржується, і в якій частині;
4. у чому полягає неправильність рішення: неповне з’ясування обставин, недоведеність встановлених обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального чи процесуального права;
5. нові докази, якщо вони є, з обґрунтуванням винятковості причин, з яких їх не подали до суду першої інстанції;
6. вимоги до апеляційного суду;
7. дата отримання копії оскаржуваного рішення;
8. перелік документів, що додаються.

До скарги додаються документ про сплату судового збору, довіреність або ордер представника, а також докази надсилання копій скарги іншим учасникам справи (якщо в них немає електронного кабінету, через який суд надішле копії сам).

За подання апеляційної та касаційної скарги сплачується судовий збір. Його розмір залежить від ставки, що підлягала сплаті за подання позову, і від предмета оскарження. Окремі категорії осіб звільнені від збору, а суд може відстрочити чи розстрочити сплату або зменшити її розмір з урахуванням майнового стану особи.

Якщо скарга не відповідає вимогам, суд залишає її без руху й дає строк на виправлення недоліків. Невиправлені недоліки означають повернення скарги.

Як поновити пропущений строк

Пропущений строк можна поновити, якщо суд визнає причини пропуску поважними. Клопотання про поновлення подається разом зі скаргою, а причини потрібно підтвердити доказами: наприклад, довідкою про хворобу, даними про несвоєчасне отримання рішення, відомостями про перебування за межами доступу до зв’язку. Загальні фрази без доказів, як правило, не спрацьовують.

Є й жорстка межа. Якщо з дня складення повного тексту рішення минув один рік, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин. Винятки передбачені для осіб, яких не повідомили про розгляд справи або не залучили до неї, хоча суд вирішив питання про їхні права, а також для випадків непереборної сили.

Що відбувається в апеляційному суді

Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів і вимог скарги. Він перевіряє як правильність застосування закону, так і повноту встановлення фактів, тобто може по-новому оцінити докази. Водночас нові докази приймаються лише тоді, коли сторона доведе, що не могла подати їх раніше з причин, які від неї не залежали.

За результатами перегляду суд може залишити рішення без змін, скасувати його повністю чи частково й ухвалити нове, змінити рішення або закрити провадження чи залишити позов без розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення.

Касація та її «фільтри»

Касаційну скаргу розглядає Верховний Суд у складі відповідного касаційного суду: цивільного, господарського чи адміністративного. Строк подання становить 30 днів у цивільних і адміністративних справах та 20 днів у господарських, з дня складення повного тексту постанови апеляційного суду. Правила поновлення строку подібні до апеляційних.

Головна відмінність касації: Верховний Суд не встановлює фактів і не переоцінює докази. Він перевіряє лише правильність застосування норм права. Тому касаційна скарга має спиратися на одну з визначених підстав:

• суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду щодо її застосування в подібних правовідносинах;
• є потреба відступити від такого висновку;
• висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми в подібних правовідносинах немає;
• суд допустив порушення процесуального права, яке кодекс визнає обов’язковою підставою для скасування рішення, або не дослідив зібрані докази.

Окремий фільтр стосується малозначних справ і справ з невеликою ціною позову: їх, за загальним правилом, до касації не допускають. Винятки кодекси передбачають, зокрема, коли справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, коли касація є єдиним способом захистити право, коли справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника, а також коли суд помилково відніс справу до малозначних.

Типові помилки при оскарженні

• Неправильний відлік строку. Люди рахують його від дня, коли дізналися про рішення, а не від дати, визначеної кодексом, або плутають строки цивільного та господарського процесу.
• Повторення позову замість критики рішення. Апеляційному суду потрібно показати, де саме суд першої інстанції помилився, а не переказати свою позицію заново.
• Нові докази без пояснень. Без обґрунтування, чому їх не подали раніше, суд їх, найімовірніше, не прийме.
• Формальні недоліки: немає підтвердження сплати збору, повноважень представника чи надсилання копій іншим учасникам.
• Касація як «друга апеляція». Скарга, у якій заявник сперечається з оцінкою фактів і не вказує конкретну касаційну підставу та відповідну постанову Верховного Суду, найчастіше закінчується відмовою у відкритті провадження.
• Ігнорування електронного кабінету. Рішення, доставлене до кабінету, вважається врученим, і строк може почати спливати, поки його ніхто не відкрив.

Висновок

Апеляція дає змогу виправити як юридичні, так і фактичні помилки суду, а касація лише правові, і пройти її фільтри найскладніше. В обох випадках результат визначають строки, точне формулювання підстав і доказова база, зібрана ще в першій інстанції. Якщо ви не згодні з рішенням суду, краще звернутися до адвоката одразу після його проголошення, поки є час проаналізувати матеріали справи. Докладніше про нашу практику читайте в розділах цивільне право та процес, господарське право та процес і адміністративне право та процес.

Цей матеріал має загальний інформаційний характер і не є юридичною консультацією щодо конкретної справи. Для оцінки вашої ситуації зверніться до адвоката.